1-я книга Царств

Глава 10

1 Самуил взял сосуд с елеем помазания и вылил его на голову Саула. Затем он поцеловал его и сказал: «Господь выбрал тебя править народом, принадлежащим Ему. Ты будешь управлять народом Господа и спасёшь его от окружающих его врагов. И вот знак, который подтвердит, что это правда:

2 когда ты сегодня уйдёшь от меня, то встретишь двух человек возле гроба Рахили в Целцахе, на земле Вениамина.

3 Затем ты пойдёшь дальше, пока не придёшь к большому Фаворскому дубу, и там тебя встретят три человека, идущих молиться Богу в Вефиль. Один из них будет нести трёх козлят, другой будет нести три булки хлеба, а третий — сосуд с вином.

4 Они поприветствуют тебя и отдадут тебе два святых хлеба, и ты возьмёшь их.

5 Затем ты придёшь на холм Божий, где находится филистимское укрепление. Когда ты придёшь в этот город, ты встретишь нескольких пророков, спускающихся с высоты. Они будут пророчествовать и играть на гуслях, тамбуринах, флейтах и лирах.

6 И сойдёт на тебя Дух Господний с великой силой, и ты изменишься. Ты станешь другим человеком и будешь пророчествовать с ними.

7 Когда это произойдёт с тобой, делай всё, что задумаешь, так как с тобой будет Бог.

8 Отправься в Галгал раньше меня, а я позже приду к тебе туда для принесения жертв всесожжений и содружества. Жди меня семь дней, пока я не приду, и тогда я скажу, что тебе необходимо дальше сделать».

9 Как только Саул повернулся, чтобы идти от Самуила, Бог изменил всю жизнь Саула, и все эти знамения сбылись в тот же день.

10 Саул и его слуга пошли к холму. Там они встретили пророков, и Дух Божий сошёл на Саула с великой силой, и Саул стал пророчествовать среди них.

11 Все, знавшие его раньше, увидев, что он пророчествует с другими пророками, спрашивали друг друга: «Что случилось с сыном Киса? Неужели и Саул — пророк?»

12 И ответил один из живущих там: «Да! И похоже, что он у них главный». Поэтому и стало известным изречение: «Неужели и Саул в пророках?»

13 Закончив пророчествовать, Саул отправился домой.

14 Тогда дядя Саула спросил его и слугу его: «Где вы были?» Саул ответил: «Мы искали ослиц, но, увидев, что их нет, зашли повидать Самуила».

15 Дядя спросил его: «Расскажи мне, что сказал вам Самуил».

16 Саул ответил: «Самуил сказал нам, что ослицы уже нашлись». Саул не рассказал своему дяде о том, что Самуил говорил ему о царстве.

17 Самуил созвал всех израильтян к Господу в Мицфу

18 и обратился к ним с такими словами: «Господь, Бог Израиля, говорит: „Я вывел Израиль из Египта. Я спас вас от власти египтян и от других царств, угнетавших вас”.

19 Но сегодня вы отвергли Бога вашего, Который спасает вас от всех бед и несчастий. Вы сказали, что хотите царя, который бы правил вами. Итак, предстаньте теперь перед Господом по коленам и родам вашим».

20 Самуил созвал все колена израильские и стал выбирать царя, и было выбрано колено Вениамина.

21 Тогда он велел подходить колену Вениамина по родам, и из них была выбрана семья Матрия. Затем Самуил велел подходить каждому мужчине из этой семьи, и из них был назван Саул, сын Киса. Но когда его стали искать, то не могли найти.

22 Они спросили Господа: «Пришёл ли сюда Саул?» Господь сказал: «Вот он, прячется в обозе».

23 Люди побежали и вывели оттуда Саула. Когда он стал среди народа, то был на голову выше всех остальных израильтян.

24 Затем Самуил сказал всему народу: «Смотрите, кого избрал Господь. Во всём народе нет ему подобного». Тогда весь народ воскликнул: «Да здравствует царь!»

25 Самуил объяснил народу правила царства. Он записал эти правила в книгу и положил её перед Господом, а затем велел людям разойтись по домам.

26 Саул также пошёл домой в Гиву. Бог коснулся сердец храбрецов, и они пошли за Саулом.

27 Но некоторые смутьяны говорили: «Как может этот человек спасти нас?» Они оскорбляли его и отказались поднести ему дары, но Саул ничего на это не сказал. Наас, царь аммонитян Наас, царь аммонитский, причинял вред людям Гада и Рувима. Он выколол правый глаз у каждого из них и никому не позволил помочь им. Наас также выколол правый глаз у каждого израильтянина, живущего к востоку от реки Иордан. Но семь тысяч израильтян убежали от аммонитян в Иавис Галаадский.

1-а Самуїлова

Розділ 10

1 І взяв Самуїл посу́динку оливи, та й вилляв на його го́лову, і поцілував його та й сказав: „Чи це не пома́зав тебе Господь над спа́дком Своїм на володаря? (І будеш ти царюва́ти над народом Господнім, і ти ви́зволиш його від руки ворогів його навко́ло. І ось тобі озна́ка, що Господь пома́зав тебе над спа́дком Своїм на володаря.)

2 Як пі́деш ти сьогодні від мене, то при Рахи́линім гро́бі, у Веніями́новій країні в Целцаху, зна́йдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Зна́йдені ті ослиці, яких ти шукати ходив. А оце ба́тько твій занеха́яв справи тих ослиць, та й зажури́вся за вас, говорячи: Що́ я зроблю для свого сина?

3 І пере́йдеш ти звідти й далі, і пі́деш аж до дібро́ви Фаво́рської, а там зна́йдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет-Елу, — один несе трьох ягнят, а один несе три буханці́ хліба, а один несе бурдюка́ вина.

4 І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хлі́би, і ти ві́зьмеш із їхньої руки.

5 Потому ви́йдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрі́неш громаду пророків, що сходять з па́гірка, а перед ними а́рфа, та бу́бон, та сопі́лка, та ци́тра, і вони пророку́ють.

6 І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкува́ти, і станеш іншою люди́ною.

7 І станеться, коли збу́дуться тобі ці озна́ки, — роби собі, що зна́йде рука твоя, бо Бог з тобою.

8 І зі́йдеш ти передо мною до Ґілґа́лу, а я зійду́ до тебе, щоб прине́сти цілопа́лення, щоб прино́сити мирні жертви. Сім день будеш чекати, аж поки прийду́ я до тебе, і завідо́млю тебе, що́ будеш робити“.

9 І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня.

10 І прийшли вони туди до Ґів'ї, аж ось громада пророків назустріч йому́. І злинув на нього Дух Божий, — і він пророкував серед них.

11 І сталося, — кожен, хто знав його відда́вна, а тепер побачили, — ось він пророкує ра́зом із пророками, то казали один до о́дного: „Що́ то сталося Кі́шовому синові? Чи й Саул між пророками?“

12 І відповів чоловік звідти й сказав: „А хто їхній ба́тько?“ Тому́ то стало за приказку: „Чи й Саул між пророками?“

13 І перестав він пророкувати, і прийшов на па́гірок.

14 І сказав Саулів дя́дько до нього та до слуги його: „Куди ви ходили?“ А той відказав: „Шукати ослиць. І побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла“.

15 А дя́дько Саулів сказав: „Скажи ж мені, що́ сказав вам Самуїл?“

16 І сказав Саул до дядька свого: „Справді розповів нам, що зна́йдені ті ослиці“. А про справу ца́рства, що говорив Самуїл, не розповів йому.

17 І скликав Самуїл наро́д до Господа, до Міцпи́,

18 та й сказав до Ізраїлевих синів: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і спас вас із руки Єгипту та з руки всіх царств, що гноби́ли вас.

19 А ви сьогодні пого́рдували своїм Богом, що Він спасає вас з усіх нещасть ваших та у́тисків ваших. І ви сказали йому: „Ні, таки царя постав над нами. А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими племе́нами та за вашими тисячами“.

20 І привів Самуїл усі Ізраїлеві племе́на, і було́ виявлене Веніями́нове пле́м'я.

21 І привів він Веніяминове пле́м'я за ро́дами його, і був виявлений рід Матріїв. І привів він рід Матріїв за їхніми мужчи́нами, і був ви́явлений Сау́л, син Кішів. І шукали його, та не знахо́дили.

22 І питалися Господа ще: „Чи при́йде він ще сюди?“ А Господь відповів: „Он він захова́вся між речами!“

23 І вони побігли, і взяли́ його звідти. І він став серед народу, — і був вищий від усього народу на ці́лу го́лову.

24 І сказав Самуїл до всьо́го наро́ду: „Чи бачите, кого вибрав Господь? Бо нема такого, як він, серед усього наро́ду“. І ввесь народ ізняв крик та й сказав: „Хай живе цар!“

25 А Самуїл промовляв до наро́ду про права́ царства, і записав те до книги, та й поклав перед Господнім лицем. І відпустив Самуїл увесь народ, кожного до дому свого́.

26 І також Саул пішов до дому свого до Ґів'ї, а з ним пішли ті вояки́, що Господь діткнувся їхніх серде́ць.

27 А негідні сини говорили: „Що, нас спасе отакий?“ І гордували ним, і не прине́сли йому дара. Та він мовчав.

1-я книга Царств

Глава 10

1-а Самуїлова

Розділ 10

1 Самуил взял сосуд с елеем помазания и вылил его на голову Саула. Затем он поцеловал его и сказал: «Господь выбрал тебя править народом, принадлежащим Ему. Ты будешь управлять народом Господа и спасёшь его от окружающих его врагов. И вот знак, который подтвердит, что это правда:

1 І взяв Самуїл посу́динку оливи, та й вилляв на його го́лову, і поцілував його та й сказав: „Чи це не пома́зав тебе Господь над спа́дком Своїм на володаря? (І будеш ти царюва́ти над народом Господнім, і ти ви́зволиш його від руки ворогів його навко́ло. І ось тобі озна́ка, що Господь пома́зав тебе над спа́дком Своїм на володаря.)

2 когда ты сегодня уйдёшь от меня, то встретишь двух человек возле гроба Рахили в Целцахе, на земле Вениамина.

2 Як пі́деш ти сьогодні від мене, то при Рахи́линім гро́бі, у Веніями́новій країні в Целцаху, зна́йдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Зна́йдені ті ослиці, яких ти шукати ходив. А оце ба́тько твій занеха́яв справи тих ослиць, та й зажури́вся за вас, говорячи: Що́ я зроблю для свого сина?

3 Затем ты пойдёшь дальше, пока не придёшь к большому Фаворскому дубу, и там тебя встретят три человека, идущих молиться Богу в Вефиль. Один из них будет нести трёх козлят, другой будет нести три булки хлеба, а третий — сосуд с вином.

3 І пере́йдеш ти звідти й далі, і пі́деш аж до дібро́ви Фаво́рської, а там зна́йдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет-Елу, — один несе трьох ягнят, а один несе три буханці́ хліба, а один несе бурдюка́ вина.

4 Они поприветствуют тебя и отдадут тебе два святых хлеба, и ты возьмёшь их.

4 І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хлі́би, і ти ві́зьмеш із їхньої руки.

5 Затем ты придёшь на холм Божий, где находится филистимское укрепление. Когда ты придёшь в этот город, ты встретишь нескольких пророков, спускающихся с высоты. Они будут пророчествовать и играть на гуслях, тамбуринах, флейтах и лирах.

5 Потому ви́йдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрі́неш громаду пророків, що сходять з па́гірка, а перед ними а́рфа, та бу́бон, та сопі́лка, та ци́тра, і вони пророку́ють.

6 И сойдёт на тебя Дух Господний с великой силой, и ты изменишься. Ты станешь другим человеком и будешь пророчествовать с ними.

6 І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкува́ти, і станеш іншою люди́ною.

7 Когда это произойдёт с тобой, делай всё, что задумаешь, так как с тобой будет Бог.

7 І станеться, коли збу́дуться тобі ці озна́ки, — роби собі, що зна́йде рука твоя, бо Бог з тобою.

8 Отправься в Галгал раньше меня, а я позже приду к тебе туда для принесения жертв всесожжений и содружества. Жди меня семь дней, пока я не приду, и тогда я скажу, что тебе необходимо дальше сделать».

8 І зі́йдеш ти передо мною до Ґілґа́лу, а я зійду́ до тебе, щоб прине́сти цілопа́лення, щоб прино́сити мирні жертви. Сім день будеш чекати, аж поки прийду́ я до тебе, і завідо́млю тебе, що́ будеш робити“.

9 Как только Саул повернулся, чтобы идти от Самуила, Бог изменил всю жизнь Саула, и все эти знамения сбылись в тот же день.

9 І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня.

10 Саул и его слуга пошли к холму. Там они встретили пророков, и Дух Божий сошёл на Саула с великой силой, и Саул стал пророчествовать среди них.

10 І прийшли вони туди до Ґів'ї, аж ось громада пророків назустріч йому́. І злинув на нього Дух Божий, — і він пророкував серед них.

11 Все, знавшие его раньше, увидев, что он пророчествует с другими пророками, спрашивали друг друга: «Что случилось с сыном Киса? Неужели и Саул — пророк?»

11 І сталося, — кожен, хто знав його відда́вна, а тепер побачили, — ось він пророкує ра́зом із пророками, то казали один до о́дного: „Що́ то сталося Кі́шовому синові? Чи й Саул між пророками?“

12 И ответил один из живущих там: «Да! И похоже, что он у них главный». Поэтому и стало известным изречение: «Неужели и Саул в пророках?»

12 І відповів чоловік звідти й сказав: „А хто їхній ба́тько?“ Тому́ то стало за приказку: „Чи й Саул між пророками?“

13 Закончив пророчествовать, Саул отправился домой.

13 І перестав він пророкувати, і прийшов на па́гірок.

14 Тогда дядя Саула спросил его и слугу его: «Где вы были?» Саул ответил: «Мы искали ослиц, но, увидев, что их нет, зашли повидать Самуила».

14 І сказав Саулів дя́дько до нього та до слуги його: „Куди ви ходили?“ А той відказав: „Шукати ослиць. І побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла“.

15 Дядя спросил его: «Расскажи мне, что сказал вам Самуил».

15 А дя́дько Саулів сказав: „Скажи ж мені, що́ сказав вам Самуїл?“

16 Саул ответил: «Самуил сказал нам, что ослицы уже нашлись». Саул не рассказал своему дяде о том, что Самуил говорил ему о царстве.

16 І сказав Саул до дядька свого: „Справді розповів нам, що зна́йдені ті ослиці“. А про справу ца́рства, що говорив Самуїл, не розповів йому.

17 Самуил созвал всех израильтян к Господу в Мицфу

17 І скликав Самуїл наро́д до Господа, до Міцпи́,

18 и обратился к ним с такими словами: «Господь, Бог Израиля, говорит: „Я вывел Израиль из Египта. Я спас вас от власти египтян и от других царств, угнетавших вас”.

18 та й сказав до Ізраїлевих синів: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і спас вас із руки Єгипту та з руки всіх царств, що гноби́ли вас.

19 Но сегодня вы отвергли Бога вашего, Который спасает вас от всех бед и несчастий. Вы сказали, что хотите царя, который бы правил вами. Итак, предстаньте теперь перед Господом по коленам и родам вашим».

19 А ви сьогодні пого́рдували своїм Богом, що Він спасає вас з усіх нещасть ваших та у́тисків ваших. І ви сказали йому: „Ні, таки царя постав над нами. А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими племе́нами та за вашими тисячами“.

20 Самуил созвал все колена израильские и стал выбирать царя, и было выбрано колено Вениамина.

20 І привів Самуїл усі Ізраїлеві племе́на, і було́ виявлене Веніями́нове пле́м'я.

21 Тогда он велел подходить колену Вениамина по родам, и из них была выбрана семья Матрия. Затем Самуил велел подходить каждому мужчине из этой семьи, и из них был назван Саул, сын Киса. Но когда его стали искать, то не могли найти.

21 І привів він Веніяминове пле́м'я за ро́дами його, і був виявлений рід Матріїв. І привів він рід Матріїв за їхніми мужчи́нами, і був ви́явлений Сау́л, син Кішів. І шукали його, та не знахо́дили.

22 Они спросили Господа: «Пришёл ли сюда Саул?» Господь сказал: «Вот он, прячется в обозе».

22 І питалися Господа ще: „Чи при́йде він ще сюди?“ А Господь відповів: „Он він захова́вся між речами!“

23 Люди побежали и вывели оттуда Саула. Когда он стал среди народа, то был на голову выше всех остальных израильтян.

23 І вони побігли, і взяли́ його звідти. І він став серед народу, — і був вищий від усього народу на ці́лу го́лову.

24 Затем Самуил сказал всему народу: «Смотрите, кого избрал Господь. Во всём народе нет ему подобного». Тогда весь народ воскликнул: «Да здравствует царь!»

24 І сказав Самуїл до всьо́го наро́ду: „Чи бачите, кого вибрав Господь? Бо нема такого, як він, серед усього наро́ду“. І ввесь народ ізняв крик та й сказав: „Хай живе цар!“

25 Самуил объяснил народу правила царства. Он записал эти правила в книгу и положил её перед Господом, а затем велел людям разойтись по домам.

25 А Самуїл промовляв до наро́ду про права́ царства, і записав те до книги, та й поклав перед Господнім лицем. І відпустив Самуїл увесь народ, кожного до дому свого́.

26 Саул также пошёл домой в Гиву. Бог коснулся сердец храбрецов, и они пошли за Саулом.

26 І також Саул пішов до дому свого до Ґів'ї, а з ним пішли ті вояки́, що Господь діткнувся їхніх серде́ць.

27 Но некоторые смутьяны говорили: «Как может этот человек спасти нас?» Они оскорбляли его и отказались поднести ему дары, но Саул ничего на это не сказал. Наас, царь аммонитян Наас, царь аммонитский, причинял вред людям Гада и Рувима. Он выколол правый глаз у каждого из них и никому не позволил помочь им. Наас также выколол правый глаз у каждого израильтянина, живущего к востоку от реки Иордан. Но семь тысяч израильтян убежали от аммонитян в Иавис Галаадский.

27 А негідні сини говорили: „Що, нас спасе отакий?“ І гордували ним, і не прине́сли йому дара. Та він мовчав.